Войти
Main menu

Від Помаранчевої революції кількість до Революції Гідності кількість активної молоді і загалом громади підвищилася приблизно в два рази і складає 4-5% від загальної кількості населення. Головна задача активної частки українського суспільства врятувати країну, в Америці такого руху немає. Тільки зараз коли Трамп став президентом і з’явилася загроза для демократії, підвищилась активність людей.

Саме за часів російської окупації і війни на Сході багато мешканців України і Бахмута долучилися до волонтерства. Хтось збирав гроші, хтось допомагав у шпиталі, хтось годував і підтримував психологічно військових та вимушено переміщених осіб. В 2014-му році більшість людей, які зайняли відкриту українську позицію, об’єдналися в рух, а потім Громадську організацію «Бахмут Український». Єдиний рух згодом розділився на різні напрямки, активісти створили інші організації, і продовжують працювати у громадському колі Бахмута. Щоб дослідити феномен українського волонтерства у сучасній Україні і за її межами, зрозуміти його основу, еволюцію перетворення у громадське об’єднання, ми вирішили зробити серію публікацій «Феномен українського волонтерства».

Про те, як українська діаспора в Канаді зберігає культуру і національні традиції, не забуваючи постійно підтримувати Україну, нам розповіла громадська діячка з Монреалю Оксана Герич.

Голова Щецинського відділення Об'єднання українців у Польщі Іван Сирник розказав, як збирає кошти на допомогу українцям і підтримує українську громаду в Польщі.

Сьогодні пропонуємо вам познайомитись з викладачем, громадським діячом Іреною Даниш. Ірена народилася в Америці, вперше приїхала в Україну в 1993 році, подорожувала по світу з різними гуманітарними місіями, останні десять років часто буває в Україні, працює і досліджує розвиток молодіжного руху. Декілька разів Ірена приїжджала і до Бахмуту, мала зустрічі з представниками вузів, проводила тренінги і спілкувалася зі студентами в Горлівського інязу.

IMG 3181 ef10a

Розкажіть будь ласка як волонтерство виглядає в Америці?

В Америці волонтер – це людина, яка віддає трошки часу, і робить щось безкоштовно – наприклад, працює при літньому таборі чи допомагає в церкві. Наприклад, люди приходять допомагати на змаганнях, де будуть збирати кошти. Люди можуть щось доброго зробити для впровадження здорового способу життя. То не значить, що людина належить до якоїсь організації. Волонтерство в Америці дуже розповсюджене, але то не означає, що всі стають волонтерами. Саме зараз це стає популярним, навіть у приватних школах і університетах молодь мотивують займатися волонтерством. Я була волонтером при громадській організації, де викладала англійську для емігрантів, допомагала організаціям писати заявки на грантові проекти.

Я думаю, що тут в Україні є особливе розуміння волонтерства. Коли я сказала своїй тітці зі Львову, що буду в Україні головою місії Міжнародної організації, вона зраділа і сказала: «О, ти будеш – волонтер!». «Ні який волонтер, я буду заробляти добрі гроші!», - відповіла я їй. Тепер думаю, що в Україні волонтерство більше сприймають як гуманітарну допомогу, чи рух, який об’єднує людей з якоюсь метою. В нас це більше стосується місцевої активності.  

Ти працювала також в Африці чи існує там волонтерство?

В Африці існує родинне життя – там люди дуже щирі, вони завжди допомагають один одному. Люди об’єднуються разом, щось роблять для своєї громади і навіть не усвідомлюють, що то є волонтерство.

Українська діаспора в Канаді за часів Майдану і війни дуже багато допомагає Україні? Якщо зосередитись на українській громаді в Америці, то які процеси відбуваються там?

Всюди по Америці є асоціації і клуби українців. Наприклад в нашому штаті в 70-х-80-х створився Українсько- американський клуб штату Вашингтон, тепер він має назву Українська асоціація штату Вашингтон. Люди там до війни і революції тільки робили забави і культурні ініціативи. За час війни і Майдану вони стали більш активні. Стараються збирати кошти при церквах, на концертах і передавати в Україну. Так само, як в Україні, волонтери збирали гроші на жилети, чи автомобілі Швидкої допомоги. В Америці є організація Український конгресовий комітет Америки. Наприклад, Уляна Супрун (в.о. міністра охорони здоров’я), є представником УККА, вона займалась тактичною медициною в Україні - робила багато тренінгів з першої допомоги для добровольців. Так само при різних організаціях, створених українцями в Америці робляться адвокаційні кампанії при сенаті, щоб ставити на них тиск, вимагаючи підтримати Україну економічно і надати зброю.

В Америці є дуже багато євангелістів, вони складають приблизно 90% наших українців, і всі вони тримаються разом і роблять то й саме, що в Україні. Старші люди часто навіть не знають англійської, тому що спілкуються у своєму колі. Завдяки цьому ми маємо розкол серед українців в Америці. Коли розпочалась війна, вони хотіли бути аполітичними. У той час, коли я організовувала протести і демонстрації, вони хотіли тільки молитися за Україну. Десь через рік після початку війни вони почали щось робити – теж збирати кошти на допомогу.

Коли війна почалася ми хотіли донести до американців, що Україна – це частина Європи. Ми робили освітні демонстрації в Сієтлі, щоб донести позицію України, а також показати українцям в Америці, що ми живемо в демократичній країні і маємо можливість показати свою позицію, не просто сидіти і сумувати.

IMG 3177 3bd35

На тренінгу в Горлівському інязі Ірена показала різні приклади громадської активності.

Що стосується допомоги Україні під час радянської влади чи вона була можлива і в якому вигляді?

Радянська влада не мала офіційних відношень з Америкою. Моя мама з татом мали зв’язок з родичами з України саме через рідних в Канаді. Тато працював над розробкою ракет і це було дуже небезпечно для наших близьких в Україні підтримувати зв’язок. Я пам’ятаю, що ми робили демонстрації в підтримку українських дисидентів в 70-х, щоб показати, що Україна хоче бути незалежною. 22 січня, то був у нас як День Незалежності. В нас був звичайно був пласт, сум, там де були великі осередки української громади. Були українські мовні школи, то теж були волонтерські ініціативи. Центральною була завжди церква. Через церкву проводили культурні і національні свята.

Давати гроші на розвиток організацій чи на допомогу людям – це теж в Америці вважається називається волонтерством?

Що Америку відрізняє від багатьох країн світу, то є дуже велика кількість фундацій, які збирають і віддають гроші на благодійність. Кожен день в Америці я отримую декілька листів від різних організацій, які просять мої гроші, тому що я вже давала таким організаціям. Я за місяць можу отримати листи-прохання від 50 різних організацій з описом їхньої діяльності. Хтось спасає довкілля, хтось бідних людей. Але то не є волонтерство – для нас це благодійність.

Чи спостерігається тенденція розвитку волонтерства зараз в Америці?

Ми такий рух в Америці взагалі не маємо. В нас волонтерство не має на меті врятувати країну, це більше християнські мотиви, громадська діяльність. Тільки зараз, коли Трамп наш президент і з’явилася загроза для демократії, демократичні осередки почали себе проявляти з метою тиску на владу. Я це бачу не як протести проти Трампа, а як спробу захистити демократію.

Я робила багато досліджень про активне громадянство. В Америці ми розуміємо, що наша демократія програє в тому, що люди трохи байдужі. Маємо демократію, то що мені потрібно робити - нічого! Навіть молодь не хоче голосувати. Тому зараз активне громадянство серед молоді всіляко заохочують. Якщо ми не будемо заохочувати молодь ставати волонтерами, брати участь в демократії, то ми будемо мати проблеми. Це зараз модне і нове в Америці.

Чи досліджуєш ти такі процеси в інших країнах світу?

В Англії і Ірландії так само, розуміють, що якщо ми хочемо мати здорове суспільство треба допомогти людям інтегруватися, вважати себе повноцінним членом суспільства. В Англії є дуже популярною організація «Take Part» - «Бери участь». Вони навчають активному громадянству, щоб люди не почували себе віддаленим від подій, що відбуваються у громаді, а змогли зрозуміти, як працює місцеве самоврядування і мати вплив.

В Англії в школі є чотирьох місячні курси активного громадянства, у підсумку діти мають зробити свій проект. Британська Рада, яка має програму «Активні громадяни» у 40 країнах світу, у тому числі і в Україні, надає фінансову підтримку для реалізації соціальних проектів.

Навіть Европейський союз має програму активні громадяни. В Італії громадські організації найпопулярніші EU Active Cit org мають ради при всіх державних органах де приймають важливі рішення.

Ти помічаєш, що в Україні під час Майдану і війни волонтерський рух значно збільшився?

Вперше я приїхала до України в 1993 році в Тернопіль працювала як волонтер шість тижнів вчителем. Я працювала в Україні в 2006-2010 році. І весь час звичайно спостерігала за розвитком суспільства.

Різниця величезна від часу Майдану. З’явилося стільки нових організацій, волонтерських рухів. Люди кажуть, що Майдан не спрацював, бо є стільки ж багато корупції. Але коли я почала подорожувати Україною після Майдану, молодь з різних куточків казала одне й теж саме: «Якщо не ми – хто зробить? Якщо ми не змінимо нашу країну, то ніхто це не зробить!» Я вважаю, що війна і Майдан зробили величезну зміну в менталітеті молодих українців. З’явилося розуміння, що вони мають владу, що мають самостійність, можуть і мусять проявляти ініціативу. Раніше люди були розчаровані тим, що влада нічого не робить, і йшли налагоджувати своє приватне життя. Так робили 99,99% українців. Від Помаранчевої революції я би сказала, що є 2% молоді, які зрозуміли, що ми можемо і мусимо діяти, а після Революції Гідності таких людей стало близько 4%.

Коли я працювала в Україні десять років тому, не було такого руху, який би множився з кожним роком. Я приїжджала в 2016 році робити дослідження «Чи є молодіжний рух в Україні?». В рамках туру провела 60 зустрічей у восьми областях України. Всюди були ініціативні групи, які можуть ще й зібрати прихильників.

Добавить комментарий

Комментируя, просто соблюдайте общественную мораль