В найближчій перспективі утвориться об’єднана Бахмутська громада, до якої крім міста увійдуть п’ять сільських громад. Що ми знаємо один про одного, чого чекаємо і які ресурси маємо на момент об’єднання, будемо розбиратися разом в серії матеріалів «Децентралізація в деталях». Тож починаємо з самодостатньої і інвестиційно привабливої Опитненської сільради.
Впровадження реформи децентралізації на Донеччині іде доволі повільно – з 38-ми запланованих, лише сім громад створено. Відповідно Перспективному плану до майбутньої Бахмутської громади мають увійти п’ять сільських рад – Зайцівська, Опитненська, Покровська, Клинівська, Іванівська. Тож знайомтесь з Опитненською сільскою радою – з можливостями, досягненнями, труднощами в громаді, очікуваннями та побоюваннями мешканців на порозі входу до Бахмутської громади.
Голова Опитненської сільради – Зосим Йорохов після невдалого досвіду створення сільської громади, не опустив рук та з надією на краще готується об’єднатись в громаду з центром в Бахмуті.
В Опитненській сільраді працює своя розвинена інфраструктура. В Опитному працює загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садочок, амбулаторія, на території знаходиться районний центр соціальної реабілітації для дітей-інвалідів, Школа мистецтв, гуртожиток аграрного ліцею, районний будинок культури.
«Наш територія – одна з самих інвестиційно привабливих. Ми маємо державні землі, які можна орендувати без узгодження з пайщиками. Землі предостатньо – приблизно на кожного мешканця є один гектар. Нажаль, половина з неї не працює» – розповідає Зосим Йорохов.
С загальної площі 3182 гектари майже 1200 гектарів – державні землі, які зараз не використовуються за призначенням.
В часи, коли працювала Донецька опитна станція, Опитне славилося садами різних фруктових дерев, це була найбільша станція садівництва в Україні. Усі землі під садами і навіть промисловими будівлями мали статус «замовника». Тепер, щоб їх використовувати необхідно зняти цей статус. На сьогоднішній час вже проведена наукова робота, підготовлено наукове обґрунтування. Для того, щоб зняти статус заповідних земель треба, якісь землі Бахмутського району перевести в такий статус, щоб загальний фонд був незмінний – цим займається районна влада. Процес складний і тривалий, але багато вже зроблено. Звільнені землі планують надаватись в оренду для створення робочих місць та отримання прибутку на користь мешканців селища.
Головною перевагою і перспективою своєї громади сільський голова вважає наявність вільної землі.
Поки в Опитному робочих місць дуже бракує. Мешканці селища здебільшого працюють в Бахмуті.
«Відсутність робочих місць – це проблема усіх сільських районів. Однак, об’єднання громад – це старт для розвитку і треба використовувати всі можливості, бо вони обмежені і в часі, і у фінансах» – міркує Зосим Йорохов.
Керівництво селища намагається скористатись усіма можливостями для покращення життя мешканців. Так, місцеві жителі Опитного з гордістю відмічають, що в багатоповерхових будинках ведуться ремонти, перекривають дах, замінюють двері.
«За рахунок коштів платників ми проводимо ремонти під’їздів, поточні ремонти. Хоча житловий фонд знаходиться в жалюгідному стані, майже 20 років нічого не вкладалось. Зараз поступово все ремонтуємо» – говорить Олександр Шевченко, керівник обслуговуючої організації КП «Прогрес».
Одним з головних ресурсів громади – є люди, ті що вже працюють задля розвитку, і ті що прийдуть на заміну – підростаюче покоління. Директори загальноосвітньої та Школи мистецтв з гідністю розповідають про своїх учнів та матеріально-технічну, наукову, педагогічну базу.
«В школі займаються 160 діток. До нас, в музичну школу, приїжджають діти і з Іванівського є дітки з Бахмуту. У Новолуганці працює наш філіал» – говорить директор музичної школи Світлана Кучер.
Після обстрілів 2015 року будинок Школи мистецтв дуже постраждав, за кошти районного бюджету все відремонтували, облаштували гарну клумбу.
Але тут встає питання, що буде з музичною школою, коли Опитне увійде до об’єднаної громади?
«Школа мистецтв безумовно перейде до власності громади. А ось, доля районного будинку культури, який знаходиться на районному забезпеченні, поки ще невідома. Бо відповідь на дане питання можна отримати лише після реформування районів» – прокоментувала Олена Головкіна, заступниця голови Бахмутської райдержадміністрації.
Зараз, влітку, в загальноосвітній школі працює дитячий табір – для дітей він безкоштовний. Діти початкових класів на протязі навчального року два рази харчуються безкоштовно. Таку можливість надало керівництво районної ради. В школі є актовий зал, інформаційно-ресурсний центр, обладнаний комп’ютерами. Директор школи Володимир Жучок розказав, що особливістю виховної роботи в їх навчальному закладі є створення музею «Історії сім’ї», в якому зберігаються родоводи, що діти зробили самі. Зараз працюють над створенням експозиції сімей, родини яких приймали участь в АТО.
Школярі отримують безкоштовне двох разове гаряче харчування
У дитячому садочку працює чотири групи, на його території затишно, комфортно. Створена майже лісова зона – про це нагадує аромат ялівцю і ялинок, які у великій кількості насаджені у дворі. В селі Зеленопілля зараз роблять ремонт у дитсадочку, а в Опитному завдяки допомозі селищної ради вже працює чотири групи.
«Наш сільський голова постійно допомагає нашим діткам. Зовсім недавно провели капітальний ремонт двох груп, які простоювали багато років, тому і черги в садочок вже немає. Всі групи гарно оснащені. Зараз сільська рада виділила кошти на соки. Ми увійдемо в майбутню громаду з гідним багажем» – говорить завідуюча дитячим садочком «Малятко», Зінаїда Фарафонова.
На другому поверсі у садочку розташований районний центр соціальної реабілітації для дітей-інвалідів, який фінансується за кошти райради. Оскільки це єдиний реабілітаційний заклад на район і місто, сюди привозять також дітей з Бахмута. За цю послугу Бахмутскьа міська рада перераховує кошти до районного бюджету. Опитненська сільська рада в свою чергу надає приміщення на пільгових умовах.
На жаль, війна не пройшла мимо. При черговому обстрілі, який зачепів Опитне взимку 2015 року, ніхто не загинув та не був поранений, але постраждало приміщення лікарні.
«Зараз ми знаходимося в приміщенні, де немає деяких комунікацій, взимку холодно. Ліжок в денному стаціонарі не достатньо. Коли пацієнтів багато, вони мають чекати у холодному коридорі. Нам дуже потрібен облаштований і розширений денний стаціонар» – розповідає Вікторія Іванько, лікар сімейної медицини Опитнянської амбулаторії.
«Мешканцям селища давно обіцяють зробити медичний стаціонар в новому окремому будинку. Приміщення є, але потребує капітального ремонту. З районного бюджету виділити гроші не має можливості, в таких проектах, як ДФРР – державний фонд регіонального розвитку, немає таких пріоритетів, тобто дане питання залишається відкритим», – додала Олена Головкіна, заступниця голови Бахмутської райдержадміністрації.
Бюджет селища Опитного позитивний, вдається відкладати невеличкі кошти на депозит.
«Кожен місяць підприємство «Рутекс Керам» сплачує майже 300 тисяч гривен за оренду землі. Вільні кошти – 5,5 мільйона гривень (відшкодування втрат від сільськогосподарського виробництва) розміщаємо на депозит у банку, за що кожен місяць отримуємо дивіденди у сумі 80 тисяч гривен. Всього з різними податками наш бюджет за місяць складає приблизно 500 тисяч гривень, тобто за рік шість мільйонів» – розповідає бухгалтер сільради Валентина Бредун.
На території Опитного працюють декілька приватних підприємців. Так, наприклад, Дмитро Кононець налагодив транспортне сполучення селища з містом, маршрутки ходять декілька раз на годину, хоча пасажири скаржаться, що проїзд коштує дорого.
“У травні 2012 року вартість проїзду була три гривні, при курсі долару – 8 гривень. Наприкінці 2014 року ми підняли тариф до чотирьох гривень, при курсі долару – 13 гривень. На сьогоднішній час долар дорівнює 24 гривні. Тобто, вартість витратних матеріалів виросла в три рази, мінімальну заробітну плату збільшили, яка також входить до тарифу, але вартість проїзду ми підвищили лише на 40%, на справді проїзд повинен коштувати 9-10 гривен. Дотацій з районного бюджету моє підприємство не отримує, тому зробити вартість проїзду менше я не можу” – говорить Кононець.
У 2013 році приватний підприємець у вигляді податків сплачував майже десяту частку всього бюджету селища.
«Зараз, у зв’язку з війною та скрутним економічним становищем довелось звільнити працівників, тому й податки зменшились», – додає Кононець.
Незважаючи на труднощі в бізнесі, не шкодуючи сімейного бюджету, Дмитро Кононець постійно ремонтує автомобілі для українських військових. Його слава, як волонтера відома по всій Україні. До речі підприємець має надію, що злиття в одну громаду принесе лише позитивні зміни для людей.
Ще один з підприємців, якій зареєстрований в районі та має будівничу базу в Опитному – Володимир Новіков не очікує кардинальних змін та хоче, щоб представники місцевого самоврядування залишились ті самі, бо уважає їх професіоналами та вважає, що у Бахмуті в соціальних закладах сільських мешканців чекають черги.
В майбутньому порожню будівлю хочуть перетворити в житловий будинок для переселенців, а один під’їзд віддати для місцевих мешканців.
Взагалі мешканці селища мають надію на позитивні зміни. Є і побоювання: чи залишиться профільна школа, чи збережеться клуб, чи не стане гіршим отримання соціальних послуг, чи не підвищіться комунальні тарифи?
Детальні відповіді на питання мешканців села Опитне ми дамо в окремому матеріалі, в загальному думка експерта така:
«Децентралізація в першу чергу передбачає передачу повноважень місцевим територіальним громадам. Хочу заспокоїти мешканців, децентралізація не торкнеться їх істотних інтересів. Багато питань будуть залежати від курсу, який оберуть депутати нової ради. Оскільки, до складу ради будуть входити представники селищної громади, вони й будуть відстоювати інтереси мешканців», – висловив свою думку економіко-правовий і політичний експерт Петро Тутов.
Сільський голова, як і потребує його посада, заспокоює людей, шукає разом з ними відповіді на їх запитання та проблеми:
«Ми самодостатня громада. Та увійдемо до Бахмуту з відремонтованими дорогами, з робочим дитячим садочком, з розвинутою школою. А для керівного складу маю пропозицію – треба укласти меморандум. Необхідно знати, що і коли робити в кожному районі. І тоді вже можна і фінансування, і гранти шукати. Бо сьогодні я голова, завтра – інші. І маючі таку собі «дорожню карту», ми зможемо постійно розвивати свої громади» – вважає Зосим Йорохов.
